угнатися
УГНА́ТИСЯ¹ (ВГНА́ТИСЯ), ужену́ся, ужене́шся, док., за ким – чим.
Наздогнати кого-, що-небудь, порівнятися з тим, хто рухається попереду.
Та куди йому [Хомці], кривому, угнатися за прямоногим побігачем? (Панас Мирний);
Семенів кінь пірнув у темряву , й верхівець не зміг би все одно вгнатися за ним на своєму замореному коні (Л. Смілянський);
// перен. Встигнути за ким-небудь у роботі, у будь-якій справі.
Коли брала [Горпина] кісся в руки й заходила косити, .. ніхто за нею не міг угнатися (Ю. Яновський);
[Ніна:] Не соромно вам, – завоювали таку принадну дівчину, а ще скаржитесь! [Хламушка (зітхає):] Еге... завоювали. Завоюєш таку валькірію. Вона ось на крос їде в Париж, – де вже за нею угнатись (І. Кочерга);
[Павло (говорить по телефону):] Випередив ти нас усіх, випередив .. За тобою не вженешся (О. Корнійчук).
УГНА́ТИСЯ² див. вганя́тися¹.
Словник української мови (СУМ-20)