Словник української мови Грінченка

удила

Удила, уди́л, мн

= вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. удила — Водильця, див. уздечка, трензель, узда  Словник чужослів Павло Штепа