Словник української мови Грінченка

удихнути

Удиха́ти, -ха́ю, -єш

сов. в. удихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вдыхать, вдохнуть. Приміла б, — душу туди вдихнула, щоб йому до вподоби було. Г. Барв. 108.

Словник української мови Грінченка