удка

Удка, -ки

ж. = вудка. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86. ум. у́донька, удочка. Рибонька на удонці трепечеться. Г. Барв. 119.

Значення в інших словниках

1. удка — Вудка, вудочка  Словник чужослів Павло Штепа
2. удка — У́ДКА див. ву́дка.  Словник української мови у 20 томах