удовець

Удовець, удівця

м. Вдовецъ. Сива, як вівця, а не йде за вдівця. Ном. Наскочив удовець на вдову. Ном. № 4145.

Значення в інших словниках

1. удовець — удове́ць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. удовець — УДОВЕ́ЦЬ див. вдове́ць.  Словник української мови у 20 томах