удовець

Удовець, удівця

м. Вдовецъ. Сива, як вівця, а не йде за вдівця. Ном. Наскочив удовець на вдову. Ном. № 4145.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удовець — удове́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. удовець — УДОВЕ́ЦЬ див. вдове́ць. Словник української мови у 20 томах