удовець

УДОВЕ́ЦЬ див. вдове́ць.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удовець — удове́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. удовець — Удовець, удівця м. Вдовецъ. Сива, як вівця, а не йде за вдівця. Ном. Наскочив удовець на вдову. Ном. № 4145. Словник української мови Грінченка