удовж
УДО́ВЖ (ВДОВЖ).
1. присл. У довжину, по довжині чого-небудь.
Перемінився Порох з того часу .. Колись кругле обличчя розтяглося вдовж, осунулось (Панас Мирний);
// у сполуч. з прийм. по. У довжину по чому-небудь.
І посідають удовж по вулиці на завалинах, на колодках і, де можна, попід тинами (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на розміщення кого-, чого-небудь, на спрямованість дії по довжині чогось.
Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як удовж, то вже не поможеться (Номис);
Ми пливли вдовж сірих скель (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удовж — удо́вж прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- удовж — див. уздовж Словник синонімів Вусика
- удовж — ВЗДОВЖ (УЗДО́ВЖ) присл. (у довжину, у напрямку по довжині), ВДОВЖ (УДО́ВЖ), ВПОДО́ВЖ (УПОДО́ВЖ), ПОДО́ВЖ, ПОЗДО́ВЖ, ВПРОДО́ВЖ (УПРОДО́ВЖ), ЗДОВЖ розм. Карпо.. почав з Лавріном міряти город вздовж та впоперек (І. Словник синонімів української мови
- удовж — Удо́вж, удо́вжки, присл. = уздо́вж, уздо́вжки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- удовж — Удовж нар. 1) Вдоль. Було б вчити, як лежало поперек подушки, а як вдовж, то вже не помажеться. Ном. № 6009. 2) Въ длину. Який вдовж — такий втовш. Лебед. у. Словник української мови Грінченка