удовин

Удовин, удовиний, -а, -е

Вдовій. Сова — вдовина голова. Ном. № 10719. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14. На п'ятій неділі вдовиний плуг вийде. Ном. № 10720.

Значення в інших словниках

1. удовин — удо́вин прикметник  Орфографічний словник української мови
2. удовин — УДОВИ́Н див. вдови́н.  Словник української мови у 20 томах
3. удовин — Удо́ви́н, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)