1. Словник української мови Грінченка

удовин

Удовин, удовиний, -а, -е

Вдовій. Сова — вдовина голова. Ном. № 10719. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14. На п'ятій неділі вдовиний плуг вийде. Ном. № 10720.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удовин — удо́вин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. удовин — УДОВИ́Н див. вдови́н. Словник української мови у 20 томах
  3. удовин — Удо́ви́н, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)