удовин

Удо́ви́н, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удовин — удо́вин прикметник Орфографічний словник української мови
  2. удовин — УДОВИ́Н див. вдови́н. Словник української мови у 20 томах
  3. удовин — Удовин, удовиний, -а, -е Вдовій. Сова — вдовина голова. Ном. № 10719. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14. На п'ятій неділі вдовиний плуг вийде. Ном. № 10720. Словник української мови Грінченка