удовин
Удо́ви́н, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удовин — удо́вин прикметник Орфографічний словник української мови
- удовин — УДОВИ́Н див. вдови́н. Словник української мови у 20 томах
- удовин — Удовин, удовиний, -а, -е Вдовій. Сова — вдовина голова. Ном. № 10719. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14. На п'ятій неділі вдовиний плуг вийде. Ном. № 10720. Словник української мови Грінченка