удовин
УДОВИ́Н див. вдови́н.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удовин — удо́вин прикметник Орфографічний словник української мови
- удовин — Удо́ви́н, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- удовин — Удовин, удовиний, -а, -е Вдовій. Сова — вдовина голова. Ном. № 10719. Нема впину вдовиному сину. Мет. 14. На п'ятій неділі вдовиний плуг вийде. Ном. № 10720. Словник української мови Грінченка