удовиченко

Удовиченко, -ка

м. Сынъ вдовы. Удовин син, вдовиченко коня напуває, його ненька старесенька в вікно поглядає. н. п.

Значення в інших словниках

1. Удовиченко — Удовиче́нко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. удовиченко — УДОВИЧЕ́НКО див. вдовиче́нко.  Словник української мови у 20 томах
3. удовиченко — Удови́че́нко, -ка, -кові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)