удовиченко

Удовиченко, -ка

м. Сынъ вдовы. Удовин син, вдовиченко коня напуває, його ненька старесенька в вікно поглядає. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Удовиченко — Удовиче́нко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. удовиченко — УДОВИЧЕ́НКО див. вдовиче́нко. Словник української мови у 20 томах
  3. удовиченко — Удови́че́нко, -ка, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)