удовиченко
Удовиченко, -ка
м. Сынъ вдовы. Удовин син, вдовиченко коня напуває, його ненька старесенька в вікно поглядає. н. п.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Удовиченко — Удовиче́нко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- удовиченко — УДОВИЧЕ́НКО див. вдовиче́нко. Словник української мови у 20 томах
- удовиченко — Удови́че́нко, -ка, -кові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)