удовичка

Удовиця, -ці

ж. Вдова, вдовушка. Та йшов козак до дівчини, — зайшов до вдовиці. Мет. 53. ум. удовичка. Рудч. Ск. I. 22.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удовичка — удови́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. удовичка — див. вдова Словник синонімів Вусика
  3. удовичка — УДОВИ́ЧКА див. вдови́чка. Словник української мови у 20 томах