удовувати

Удовувати, -вую, -єш

гл. Вдовствовать. Живе вона сама собі, вдовуючи, і хлопчик у неї. Г. Барв. 518.

Значення в інших словниках

1. удовувати — удовува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. удовувати — УДОВУВА́ТИ див. вдовува́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. удовувати — Удовува́ти, -ву́ю, -ву́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)