гл. Удушить. Щоб тебе вдушило та вдавило. Ном. № 3778.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
удушити —
удуши́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
удушити —
УДУШИ́ТИ (ВДУШИ́ТИ), ушу́, у́шиш, док., кого. 1. Заподіяти кому-небудь смерть, здавивши горло, насильно припинивши дихання; задушити. Де б і не добачила вона [Анна] його [Саву].., тут і кидалася на нього звірюкою й силувала [силувалася] вдушити (О.
Словник української мови у 20 томах
удушити —
(вдушити), -ушу, -ушиш, док., перех. 1》 Заподіяти кому-небудь смерть, здавивши горло, насильно припинивши дихання; задушити. || Налягти, натиснути на кого-, що-небудь або стиснути когось з усіх боків. 2》 Утруднити дихання або отруїти (димом, газом і...
Великий тлумачний словник сучасної мови
удушити —
ДУШИ́ТИ (умертвляти, здавлюючи горло й насильно припиняючи дихання; завдавати болю здавлюванням горла), ЗАДУ́ШУВАТИ, ДАВИ́ТИ розм., ЗАДА́ВЛЮВАТИ розм.; ПРИДУ́ШУВАТИ (завдавати болю, переривати дихання). — Док.
Словник синонімів української мови
удушити —
УДУШИ́ТИ (ВДУШИ́ТИ), ушу́, у́шиш, док., перех. 1. Заподіяти кому-небудь смерть, здавивши горло, насильно припинивши дихання; задушити. Де б і не добачила вона [Анна] його [Саву].., тут і кидалася на нього звірюкою й силувала [силувалася] вдушити (Коб.
Словник української мови в 11 томах