узайві

Узайві

нар. — бути. Быть лишнимъ, не быть въ числѣ чего. Привезли і мого таки брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві. Г. Барв. 102.

Значення в інших словниках

1. узайві — присл., діал. Без потреби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. узайві — Уза́йві, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)