узивати
Узива́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. узвати, узву, узвеш, гл.
1) Обзывать, обозвать. Полежієм, домонтарем, гречкосієм узивати. Мет. 415.
2) Преим. несов. в. призывать. Бога взивай, а руки прикладай. Ном. № 65.
3) Звать, зазывать, зазвать. Узивають її в хату, питаю: чи підеш, чи ні? Грин. ІІІ. 424.
Словник української мови Грінченка