Словник української мови Грінченка

узоряти

Узоряти, -ряє

гл. безл. Свѣтать. взоря́ло. Разсвѣло. Коби било не взоряло, щі би било дівча спало. Гол. IV. 519.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. узоряти — -яє, недок., безос., зах. Світати.  Великий тлумачний словник сучасної мови