узорити
Узори́ти, -рю, -риш
гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався. Чуб. II. 19.
Словник української мови ГрінченкаУзори́ти, -рю, -риш
гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався. Чуб. II. 19.
Словник української мови Грінченка