узорити —
УЗО́РИТИ (ВЗО́РИТИ), рить, док., кого, що, розм. Освітити (про зірку). УЗОРИ́ТИ (ВЗОРИ́ТИ), рю́, ри́ш, док., кого, що, діал. Побачити. Як узорив він свою милую, обнявся з нею, поцілувався (П.
Словник української мови у 20 томах
узорити —
I уз`орити(взорити), -рить, док., перех., розм. Освітити (про зірку). II узор`ити(взорити), -рю, -риш, док., перех., діал. Побачити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
узорити —
УЗО́РИТИ (ВЗО́РИТИ), рить, док., перех., розм. Освітити (про зірку). УЗОРИ́ТИ (ВЗОРИ́ТИ), рю́, ри́ш, док., перех., діал. Побачити. Як узорив він свою милую, обнявся з нею, поцілувався (Чуб.
Словник української мови в 11 томах
узорити —
Узори́ти, -рю, -риш гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався. Чуб. II. 19.
Словник української мови Грінченка