укотитися

Укотитися, -чуся, -тишся

гл. = окотитися (объ овцѣ). Шух. І. 141. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні і не дають молока, аж укотяться. Шух. І. 210.

Значення в інших словниках

1. укотитися — укоти́тися 1 дієслово доконаного виду стати рівним, гладким — про поверхню укоти́тися 2 дієслово доконаного виду котячись, проникати у середину  Орфографічний словник української мови
2. укотитися — УКОТИ́ТИСЯ¹ див. уко́чуватися¹. УКОТИ́ТИСЯ² див. вко́чуватися¹.  Словник української мови у 20 томах
3. укотитися — I див. укочуватися I. II див. вкочуватися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. укотитися — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док.  Словник синонімів української мови
5. укотитися — УКОТИ́ТИСЯ¹ див. уко́чуватися¹. УКОТИ́ТИСЯ² див. вко́чуватися¹.  Словник української мови в 11 томах