Орфографічний словник української мови

укотитися

укоти́тися 1

дієслово доконаного виду

стати рівним, гладким — про поверхню

укоти́тися 2

дієслово доконаного виду

котячись, проникати у середину

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. укотитися — УКОТИ́ТИСЯ¹ див. уко́чуватися¹. УКОТИ́ТИСЯ² див. вко́чуватися¹.  Словник української мови у 20 томах
  2. укотитися — I див. укочуватися I. II див. вкочуватися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. укотитися — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. укотитися — УКОТИ́ТИСЯ¹ див. уко́чуватися¹. УКОТИ́ТИСЯ² див. вко́чуватися¹.  Словник української мови в 11 томах
  5. укотитися — Укотитися, -чуся, -тишся гл. = окотитися (объ овцѣ). Шух. І. 141. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні і не дають молока, аж укотяться. Шух. І. 210.  Словник української мови Грінченка