укоханець —
УКО́ХАНЕЦЬ, нця, ч. Той, кого надзвичайно кохають, люблять; улюбленець. Данилко поклав його [жайворонка з тіста] перед себе на парті і, пишучи у зошит, одно милувався із свого укоханця (Ю. Яновський); – Козак! Козаче мій...
Словник української мови у 20 томах
укоханець —
-нця. ч. Той, кого надзвичайно кохають, люблять; улюбленець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
укоханець —
УЛЮ́БЛЕНЕЦЬ (той, кого дуже люблять, цінують), ЛЮБИ́МЕЦЬ, УКО́ХАНЕЦЬ, ОБРА́НЕЦЬ поет., УЛЮ́БЛЕНИК рідше, ЛЮ́БЛЕНЕЦЬ рідше, ВИБРА́НЕЦЬ рідше; ФАВОРИ́Т (улюбленець знатної особи; спорт. — кращий спортсмен, улюбленець публіки); ПРОТЕЖЕ́ книжн.
Словник синонімів української мови
укоханець —
УКО́ХАНЕЦЬ, нця, ч. Той, кого надзвичайно кохають, люблять; улюбленець. Данилко поклав його [жайворонка з тіста] перед себе на парті і, пишучи у зошит, одно милувався із свого укоханця (Ю. Янов., II, 1958, 182); — Козак!...
Словник української мови в 11 томах