Орфографічний словник української мови

укотити

укоти́ти 1

дієслово доконаного виду

робити поверхню гладкою

укоти́ти 2

дієслово доконаного виду

просунути в середину

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. укотити — УКОТИ́ТИ¹ див. уко́чувати¹. УКОТИ́ТИ² див. вко́чувати¹.  Словник української мови у 20 томах
  2. укотити — I див. укочувати I. II див. вкочувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. укотити — В'ЇЖДЖА́ТИ (УЇЖДЖА́ТИ) (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось), В'ЇЗДИ́ТИ (УЇЗДИ́ТИ), ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ (УКО́ЧУВАТИ) розм., ВКО́ЧУВАТИСЯ (УКО́ЧУВАТИСЯ) розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ (УСКА́КУВАТИ) (швидко). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. укотити — УКОТИ́ТИ¹ див. уко́чувати¹. УКОТИ́ТИ² див. вко́чувати¹.  Словник української мови в 11 томах
  5. укотити — Укотити, -ся см. укочувати, -ся.  Словник української мови Грінченка