укоїтися

Укоїтися, укоюся, -їшся

гл.

1) Произойти, случиться. У жінки з чоловіком спірка вкоїлася. Ном. № 2656.

2) (О дѣт.) Умочиться.

Значення в інших словниках

1. укоїтися — уко́їтися 1 дієслово доконаного виду скоїтися розм. уко́їтися 2 дієслово доконаного виду вгамуватися діал.  Орфографічний словник української мови
2. укоїтися — УКО́ЇТИСЯ¹ (ВКО́ЇТИСЯ), о́їться, док., розм. Те саме, що ско́їтися. – Отак потроху та помалу все оце й вкоїлося (Панас Мирний). УКО́ЇТИСЯ² (ВКО́ЇТИСЯ), о́юся, о́їшся, док., діал. Заспокоїтися, угамуватися.  Словник української мови у 20 томах
3. укоїтися — I (вкоїтися), -оїться, док., перех., розм. Те саме, що скоїтися. II (вкоїтися), -оюся, -оїшся, док., діал. Заспокоїтися, угамуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. укоїтися — СТА́ТИСЯ (про непередбачену подію, випадок і т. ін. — відбутися), ТРА́ПИТИСЯ, СТА́ТИ перев. безос., рідше, УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ), ПРИКЛЮЧИ́ТИСЯ розм., ПОДІ́ЯТИСЯ розм., УТРА́ПИТИСЯ (ВТРА́ПИТИСЯ) перев. безос., розм., ЛУЧИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. укоїтися — УКО́ЇТИСЯ¹ (ВКО́ЇТИСЯ), о́їться, док., перех., розм. Те саме, що ско́їтися. — Отак потроху та помалу все оце й вкоїлося (Мирний, IV, 1955, 330). УКО́ЇТИСЯ² (ВКО́ЇТИСЯ), о́юся, о́їшся, док.. діал. Заспокоїтися, угамуватися.  Словник української мови в 11 томах