укоїтися
СТА́ТИСЯ (про непередбачену подію, випадок і т. ін. — відбутися), ТРА́ПИТИСЯ, СТА́ТИ перев. безос., рідше, УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ), ПРИКЛЮЧИ́ТИСЯ розм., ПОДІ́ЯТИСЯ розм., УТРА́ПИТИСЯ (ВТРА́ПИТИСЯ) перев. безос., розм., ЛУЧИ́ТИСЯ діал.; ЗЧИНИ́ТИСЯ, СКО́ЇТИСЯ, СТРЯСТИ́СЯ підсил., УКО́ЇТИСЯ (ВКО́ЇТИСЯ) розм. (про щось небажане, недобре). — Недок.: става́тися, трапля́тися, става́ти, учиня́тися (вчиня́тися), приключа́тися, зчиня́тися, ко́їтися, стряса́тися. — Що сталося? — запитав Оксен, витираючи спітнілого лоба... (Григорій Тютюнник); — Не знаєте, що трапилось? — Щойно дзвонив на електростанцію. Кажуть — аварія (А. Головко); — А що! — таки по-моєму стало! — сказала Настя (І. Нечуй-Левицький); Кілька разів.. у стані ромеїв вчинялась тривога (С. Скляренко); Стареньку сусідку їхню, кажуть, забрала швидка допомога. Інфаркт приключився (Є. Кравченко); Дівчата.. розказують, що без неї лучилося на досвітках (Панас Мирний); Недавно зчинився по селах заколот (Лесь Мартович); Їм здавалося, що в полку нагло скоїлася якась трагедія, і треба чимдуж поспішати туди (О. Гончар). — Пор. 1. відбува́тися.
Словник синонімів української мови