уланин

Уланин, -на

м. Одинъ уланъ. Ой нема, нема того уланина, та що я 'го любила. Гол. І. 270.

Значення в інших словниках

1. уланин — -а, ч., зах. Улан.  Великий тлумачний словник сучасної мови