улесливий —
уле́сливий прикметник
Орфографічний словник української мови
улесливий —
Підлесливий, облесливий, лестивий, з медом на устах; (голос) підлазистий, масний; (- уста) п. медоточивий, солодкий.
Словник синонімів Караванського
улесливий —
див. підлабузник; хитрий
Словник синонімів Вусика
улесливий —
УЛЕ́СЛИВИЙ (ВЛЕ́СЛИВИЙ), а, е. 1. Схильний лестити. Улесливий чоловік схожий на кішку: спереду ласкає, а ззаду кусає (прислів'я); Хто розбере цього чоловіка – надто вже він тихий та слизький, влесливий та вкрадливий (М.
Словник української мови у 20 томах
улесливий —
(влесливий), -а, -е. 1》 Схильний лестити. 2》 Який містить лестощі, обіцянки, умовляння. || Нещиро шанобливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
улесливий —
ДОГІ́ДЛИВИЙ (який намагається задовольнити чиїсь бажання, здобути чию-небудь прихильність; властивий такій людині), ЗАПОБІ́ГЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ, УПА́ДЛИВИЙ діал.
Словник синонімів української мови
улесливий —
Уле́сливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
улесливий —
УЛЕ́СЛИВИЙ (ВЛЕ́СЛИВИЙ), а, е. 1. Схильний лестити. Улесливий чоловік схожий на кішку: спереду ласкає, а ззаду кусає (Укр.. присл.., 1955, 152); Хто розбере цього чоловіка — надто вже він тихий та слизький, влесливий та вкрадливий (Чаб., Балкан.
Словник української мови в 11 томах