уловити

Уловити, -влю, -виш

гл. Поймать. Лисичка.... так уже йому служить: уловить де курочку, то сама не їсть, а йому принесе. Рудч. Ск. І. 24. На́ тобі удку та піди собі риби влови. Рудч. Ск. II. 86.

Значення в інших словниках

1. уловити — улови́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уловити — УЛОВИ́ТИ див. уло́влювати.  Словник української мови у 20 томах
3. уловити — див. уловлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уловити — ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. уловити — Улови́ти, уловлю́, уло́виш, -влять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. уловити — УЛОВИ́ТИ див. уло́влювати.  Словник української мови в 11 томах