умилостивити

Умилостивити, -влю, -виш

гл. Умилостивить, сдѣлать милостивымъ. Щоб його як-небудь умилостивити, вклонився йому. Стор. I. 149.

Значення в інших словниках

1. умилостивити — уми́лости́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. умилостивити — УМИЛОСТИ́ВИТИ див. умилостивля́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. умилостивити — див. умилостивляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. умилостивити — УМИЛОСТИ́ВИТИ див. умилостивля́ти.  Словник української мови в 11 томах