уміщати

Уміщати, -щаю, -єш

сов. в. умістити, -щу, -стиш, гл. Помѣщать, помѣстить. Зміев. у. Не вмістити тобі в серці пової науки. К. Досв. 33.

Значення в інших словниках

1. уміщати — уміща́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уміщати — Містити; (у хаті) розміщати, розташовувати; (в газеті) публікувати, друкувати, оприлюднювати.  Словник синонімів Караванського
3. уміщати — див. поміщати  Словник чужослів Павло Штепа
4. уміщати — УМІЩА́ТИ див. вміща́ти.  Словник української мови у 20 томах
5. уміщати — ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ) (мати обсяг, достатній для розташування кого-, чого-небудь), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), МІСТИ́ТИ, ЗМІЩА́ТИ (ЗМІ́ЩУВАТИ) діал. — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), змісти́ти.  Словник синонімів української мови