умішувати

Умішувати, -шую, -єш

сов. в. умісити, -шу, -сиш, гл.

1) Вымѣшивать, вымѣсить (тѣсто).

2) сов. в. умішати, -шаю, -єш. Примѣшивать, примѣшать.

Значення в інших словниках

1. умішувати — умі́шувати 1 дієслово недоконаного виду місячи, доводити до готовності умі́шувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, доводити до готовності  Орфографічний словник української мови
2. умішувати — УМІ́ШУВАТИ¹ (ВМІ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УМІСИ́ТИ (ВМІСИ́ТИ), ішу́, і́сиш і УМІША́ТИ (ВМІША́ТИ), а́ю, а́єш, док., що. 1. док. тільки уміси́ти. Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.). * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. умішувати — I (вмішувати), -ую, -уєш, недок., умісити (вмісити), -ішу, -ісиш і умішати (вмішати), -аю, -аєш, док., перех. 1》 док. тільки умісити.Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.). || Місячи, додавати що-небудь. 2》 док.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. умішувати — УМІ́ШУВАТИ¹ (ВМІ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УМІСИ́ТИ (ВМІСИ́ТИ), ішу́, і́сиш і УМІША́ТИ (ВМІША́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. 1. док. тільки уміси́ти. Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.). *Образно.  Словник української мови в 11 томах