умішувати

умі́шувати

I (вмішувати), -ую, -уєш, недок., умісити (вмісити), -ішу, -ісиш і умішати (вмішати), -аю, -аєш, док., перех.

1》 док. тільки умісити.Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.).

|| Місячи, додавати що-небудь.

2》 док. тільки умішати, рідко. Добре перемішувати якусь масу.

II див. вмішувати I.

Значення в інших словниках

1. умішувати — умі́шувати 1 дієслово недоконаного виду місячи, доводити до готовності умі́шувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, доводити до готовності  Орфографічний словник української мови
2. умішувати — УМІ́ШУВАТИ¹ (ВМІ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УМІСИ́ТИ (ВМІСИ́ТИ), ішу́, і́сиш і УМІША́ТИ (ВМІША́ТИ), а́ю, а́єш, док., що. 1. док. тільки уміси́ти. Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.). * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. умішувати — УМІ́ШУВАТИ¹ (ВМІ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УМІСИ́ТИ (ВМІСИ́ТИ), ішу́, і́сиш і УМІША́ТИ (ВМІША́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. 1. док. тільки уміси́ти. Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.). *Образно.  Словник української мови в 11 томах
4. умішувати — Умішувати, -шую, -єш сов. в. умісити, -шу, -сиш, гл. 1) Вымѣшивать, вымѣсить (тѣсто). 2) сов. в. умішати, -шаю, -єш. Примѣшивать, примѣшать.  Словник української мови Грінченка