Орфографічний словник української мови

умішувати

умі́шувати 1

дієслово недоконаного виду

місячи, доводити до готовності

умі́шувати 2

дієслово недоконаного виду

мішаючи, доводити до готовності

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. умішувати — УМІ́ШУВАТИ¹ (ВМІ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УМІСИ́ТИ (ВМІСИ́ТИ), ішу́, і́сиш і УМІША́ТИ (ВМІША́ТИ), а́ю, а́єш, док., що. 1. док. тільки уміси́ти. Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.). * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  2. умішувати — I (вмішувати), -ую, -уєш, недок., умісити (вмісити), -ішу, -ісиш і умішати (вмішати), -аю, -аєш, док., перех. 1》 док. тільки умісити.Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.). || Місячи, додавати що-небудь. 2》 док.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. умішувати — УМІ́ШУВАТИ¹ (ВМІ́ШУВАТИ), ую, уєш, недок., УМІСИ́ТИ (ВМІСИ́ТИ), ішу́, і́сиш і УМІША́ТИ (ВМІША́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех. 1. док. тільки уміси́ти. Місячи, доводити до готовності (тісто, глину, замазку і т. ін.). *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  4. умішувати — Умішувати, -шую, -єш сов. в. умісити, -шу, -сиш, гл. 1) Вымѣшивать, вымѣсить (тѣсто). 2) сов. в. умішати, -шаю, -єш. Примѣшивать, примѣшать.  Словник української мови Грінченка