унуків Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках унуків — уну́ків прикметник Орфографічний словник української мови унуків — УНУ́КІВ див. вну́ків. Словник української мови у 20 томах