1. Словник української мови Грінченка

унуків

Унуків, -кова, -ве

Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унуків — уну́ків прикметник Орфографічний словник української мови
  2. унуків — УНУ́КІВ див. вну́ків. Словник української мови у 20 томах