унуків

УНУ́КІВ див. вну́ків.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унуків — уну́ків прикметник Орфографічний словник української мови
  2. унуків — Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301. Словник української мови Грінченка