унука
УНУ́КА див. вну́ка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- унука — уну́ка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- унука — Уну́ка, -ки, -ці; уну́ки, уну́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- унука — Унука, -ки ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ном. ум. унучка, унученька, унучечка. Словник української мови Грінченка