унука
Уну́ка, -ки, -ці; уну́ки, уну́к
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
унука —
уну́ка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
унука —
УНУ́КА див. вну́ка.
Словник української мови у 20 томах
-
унука —
Унука, -ки ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ном. ум. унучка, унученька, унучечка.
Словник української мови Грінченка