унука

Уну́ка, -ки, -ці; уну́ки, уну́к

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унука — уну́ка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. унука — УНУ́КА див. вну́ка. Словник української мови у 20 томах
  3. унука — Унука, -ки ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ном. ум. унучка, унученька, унучечка. Словник української мови Грінченка