унучатко

Унуча, -чати

с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. ум. унучатко.

Значення в інших словниках

1. унучатко — унуча́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. унучатко — УНУЧА́ТКО див. внуча́тко.  Словник української мови у 20 томах