унучатко

Унуча, -чати

с. Внучекъ. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. ум. унучатко.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унучатко — унуча́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. унучатко — УНУЧА́ТКО див. внуча́тко. Словник української мови у 20 томах