унученька

Унученька, -ки

ж. ум. отъ унука.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. унученька — уну́ченька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. унученька — УНУ́ЧЕНЬКА див. вну́ченька. Словник української мови у 20 томах