упервині
Упервині
нар.
1) = уперве. Може що й не так зробив, — це було впервині мені. Верхнеднѣп. у.
2) Прежде, въ прежнія времена. Упервині не пиш робилось. Н. Вол. у.
Словник української мови ГрінченкаУпервині
нар.
1) = уперве. Може що й не так зробив, — це було впервині мені. Верхнеднѣп. у.
2) Прежде, въ прежнія времена. Упервині не пиш робилось. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка