упередити
Упереджати, -джаю, -єш
сов. в. упередити, -джу, -диш, гл.
1) Опережать, опередить, обогнать. Пустився він так скоро, що й упередив передніх. Чуб. II. 18.
2) Предупреждать, предупредить. Подол.
Словник української мови ГрінченкаУпереджати, -джаю, -єш
сов. в. упередити, -джу, -диш, гл.
1) Опережать, опередить, обогнать. Пустився він так скоро, що й упередив передніх. Чуб. II. 18.
2) Предупреждать, предупредить. Подол.
Словник української мови Грінченка