упертися

Упіратися, -раюся, -єшся

сов. в. упертися, упруся, -решся, гл.

1) Упираться, упереться. Де в стіні ямка, то там ногою упрусь. Стор. І. 258.

2) Упрямиться, заупрямиться, стоять, стать на одномъ. 3) Втискиваться, втиснуться, влазить, влѣзть. Лютий злодій впірається таки та й годі. Шевч.

Значення в інших словниках

1. упертися — (вперто не піддатися чужому переконанню) затятися, затнутися, розм. зноровитися, закомизитися.  Словник синонімів Полюги
2. упертися — упе́ртися 1 дієслово доконаного виду уперти в що-небудь руку, ногу, плече і т. ін. для опори чи відштовхування упе́ртися 2 дієслово доконаного виду вдертися кудись  Орфографічний словник української мови
3. упертися — [ўпертиес'а] = впертися ўпрус'а, ўпрес':а, ўпрец':а, ўпреимос'а, ўпреитес':а, ўпруц':а; нак. ўприс'а, ўпр'іц':а  Орфоепічний словник української мови
4. упертися — УПЕ́РТИСЯ¹ див. упира́тися¹. УПЕ́РТИСЯ² див. впира́тися¹.  Словник української мови у 20 томах
5. упертися — I див. упиратися I. II див. впиратися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. упертися — ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док.  Словник синонімів української мови
7. упертися — Упе́ртися, див. упира́тися  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. упертися — УПЕ́РТИСЯ¹ див. упира́тися¹. УПЕ́РТИСЯ² див. впира́тися¹.  Словник української мови в 11 томах