(вперто не піддатися чужому переконанню) затятися, затнутися, розм. зноровитися, закомизитися.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
упертися —
упе́ртися 1 дієслово доконаного виду уперти в що-небудь руку, ногу, плече і т. ін. для опори чи відштовхування упе́ртися 2 дієслово доконаного виду вдертися кудись
Орфографічний словник української мови
упертися —
[ўпертиес'а] = впертися ўпрус'а, ўпрес':а, ўпрец':а, ўпреимос'а, ўпреитес':а, ўпруц':а; нак. ўприс'а, ўпр'іц':а
Орфоепічний словник української мови
упертися —
УПЕ́РТИСЯ¹ див. упира́тися¹. УПЕ́РТИСЯ² див. впира́тися¹.
Словник української мови у 20 томах
упертися —
I див. упиратися I. II див. впиратися I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
упертися —
ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док.
Словник синонімів української мови
упертися —
Упе́ртися, див. упира́тися
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
упертися —
УПЕ́РТИСЯ¹ див. упира́тися¹. УПЕ́РТИСЯ² див. впира́тися¹.
Словник української мови в 11 томах
упертися —
Упіратися, -раюся, -єшся сов. в. упертися, упруся, -решся, гл. 1) Упираться, упереться. Де в стіні ямка, то там ногою упрусь. Стор. І. 258. 2) Упрямиться, заупрямиться, стоять, стать на одномъ. 3) Втискиваться, втиснуться, влазить, влѣзть. Лютий злодій впірається таки та й годі. Шевч.
Словник української мови Грінченка