уповання

Уповання, -ня

с. Упованіе. В його моє спасения, слава, на Бога певне уповання. К. Псал. 139.

Значення в інших словниках

1. уповання — упова́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. уповання — УПОВА́ННЯ (ВПОВА́ННЯ), я, с., рідко. Тверда надія; сподівання. І до мого переїзду на столицю душа моя була повна того вповання, котрому .. судила доля сповнитись ще вельми нескоро (П. Куліш); – Знайшов чим вихвалятися.  Словник української мови у 20 томах
3. уповання — -я, с., рідко. Тверда надія. Уповання на Бога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уповання — НАДІ́Я (очікування чого-небудь бажаного, потрібного, приємного, у можливості здійснення якого є впевненість); СПОДІВА́ННЯ перев. мн., СПОДІ́ВАНКА розм. (з більшою певністю в здійсненні чогось); УПОВА́ННЯ заст., уроч.  Словник синонімів української мови
5. уповання — УПОВА́ННЯ, я, с., рідко. Тверда надія. — Знайшов чим вихвалятися. Чи не оте уповання на Саву Петровича призвело тебе до краху, до розбитого корита?.. (Ряб., Жайворонки, 1957, 89).  Словник української мови в 11 томах