Словник української мови Грінченка

упослід

Упослід

нар.

1) Послѣ. Вх. Зн. 73.

2) Наконецъ, въ заключеніе.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. упослід — УПОСЛІ́Д (ВПОСЛІ́Д), присл., зах. 1. Після. 2. Насамкінець.  Словник української мови у 20 томах
  2. упослід — присл., зах. 1》 Після. 2》 Насамкінець.  Великий тлумачний словник сучасної мови